Ovcharov and Partners
Ovcharov and Partners

«Хто ж його позбавить волі»

Що робити компанії після арешту керівника
Останні декілька місяців новинні стрічки рясніли повідомленнями про випадки затримання і навіть арешту керівників великих українських компаній. Топам інкримінувалися різні порушення, так чи інакше пов'язані з фінансовою діяльністю. Крім інформаційного резонансу у всіх цих історій є і зворотний бік: «обезголовлений» хоча б на час бізнес потрапляє в зону хаосу, невизначеності, а тому може виявитися токсичним як для співробітників, так і для контрагентів даної конкретної компанії.
У великих компаніях є багато важелів впливу на директора. А ось можливостей вчинити злочин – вкрай мало. Тому в Україні арешт першої особи часто пояснюється швидше непрофесіоналізмом правоохоронних органів, аніж реальними успіхами вітчизняної Феміди.

Заарештовувати власника або директора бізнесу є сенс тоді, коли весь ланцюжок правопорушень вже розслідуваний і доведений. Так, у сусідніх Росії та Білорусі арешт керівника компанії – «вишенька на торті». Тобто відбувається затримання потенційного злочинця і передання його справи до суду.

В Україні ж усе навпаки. Часто спочатку заарештовують, потім розбираються і випускають під заставу. Це пов'язано зі слабкістю доказової бази і з тим, що суди не хочуть брати на себе відповідальність за утримання «клієнта» в слідчому ізоляторі.

Щоб домогтися арешту, правоохоронцям потрібно довести, що підозрюваний має намір залишити країну або перешкоджати слідству, а це вкрай складно. Але при цьому подібні справи відчутно впливають на імідж бізнесу та самого топ-менеджера/власника компанії, а також можуть ускладнити роботу з нею інших гравців ринку.

Що робити, якщо директора/власника затримали?
1
Нейтралізувати репутаційні ризики, що виникли.
Українські правоохоронні органи схильні вважати, що якщо порушення все ж сталося, то за ним стоїть ціле «злочинне угруповання» – від прибиральниці до ради директорів. У результаті тінь лягає на весь бізнес. Тому бажано не відмовчуватися, а максимально публічно повідомляти про свою позицію.

Варіантів поведінки може бути декілька: 1) визнати факт правопорушення і те, що це стало результатом системних помилок в управлінні; 2) визнати сам факт і назвати ім'я винного, намагаючись максимально дистанціювати увесь інший бізнес від цього епізоду; 3) не визнати провину, але при цьому дохідливо і аргументовано пояснити можливі витоки ситуації, що склалася.

Від того, як компанія вибудує свою PR-стратегію в перші години, залежатиме й внутрішня атмосфера. За відсутності виразної позиції керівництва, яка озвучується чітко і оперативно, пересічні співробітники теж можуть засумніватися в чесності топ-менеджменту. Через це компанію в найважчі для неї часи може накрити шквал звільнень – багато хто поквапиться піти, аби «не зіпсувати свою репутацію і не бути співучасниками злочину».
2
Забезпечити рахунки, мати фінансовий резерв.
Затримання керівництва і обшуки в компанії часто супроводжуються арештом її рахунків. Це не лише гальмує всю ділову активність, а й ставить співробітників під загрозу залишитися без зарплати.

З огляду на те, що розгляд подібних кримінальних справ у середньому триває 1–2 місяці, важливо заздалегідь оцінити ризики блокування рахунків і емоційну стійкість колективу.
3
Мати в команді «резервного лідера».
Як правило, після того як топ-менеджера або власника відпускають під заставу, правоохоронці подають клопотання про заборону йому на певний термін управляти компанією. Тому в керівництві має бути компетентний «віце-лідер», здатний швидко приймати правильні рішення в кризовій ситуації. Це необхідно для того, щоб зберегти процеси і відносини з бізнес-партнерами, або збудувати їх відповідно до «нових реалій» роботи. При цьому керівника, який перебуває під слідством, краще на час відправити у відпустку.
4
Розробити «кризову методичку».
Знаючи специфіку бізнес-клімату сучасної України і вміння силовиків підносити сюрпризи, очевидно, що навіть найбездоганніший у правовому відношенні бізнес може виявитися дуже цікавим для людей у формі. Тому більшість компаній живуть у страху, який ретельно приховують навіть від самих себе, – побоюючись обшуків, допитів, арешту рахунків.

У цій ситуації важливо розповідати співробітникам, як себе поводити і що робити, якщо страхи все ж виявляться немарними. Оптимальним рішенням може стати розробка одного або декількох алгоритмів дій – для всієї компанії цілком і для різних її підрозділів – залежно від контексту і гостроти ситуації.
5
Стримувати емоції.
Чим насиченішим є кримінальний процес, тим більше емоцій виникає всередині компанії та в зовнішньому інформаційному полі. Тому топ-менеджерам важливо заздалегідь налаштовувати правильний емоційний фон.

Часто бізнеси, керівники яких потрапили в поле зору правоохоронців, дуже швидко «йдуть на дно» – але не через реальні махінації, а через страх, хаос, неузгодженість дій персоналу і загальне нерозуміння, що буде далі.

Компанію ламають не власне кримінальні справи, частіше вона «з'їдає» сама себе зсередини – перш за все, емоційно. Спокійніше, як правило, реагують ті, хто вже проходив через жорна правосуддя і зумів вистояти. Такі компанії роблять потрібні висновки і як слід перебудовують бізнес-процеси і комунікацію.